Налоговещание

Loading

Цитата дня:

Государственные финансы - это искусство передавать деньги из рук в руки до тех пор, пока они не исчезнут.

Р.Сарнофф.



Анекдот дня:

Челябинские финансисты настолько суровы, что оплачивают налоги в бюджет черным налом.

Также на нашем сайте:
Налоговый юмор

Ведение учета и сдача отчетности

Сдача отчетности в Налоговую, Пенсионный и Статистику

Онлайн бухгалтерия для предпринимателей

Скачать бланки

Податкова декларація з податку на прибуток підприємства 2013 з усіма додатками
Податкова декларація про майновий стан і доходи
Форма №1ДФ
Декларация НДС
Налоговая накладная

Бланки по единому налогу

Скачать другие бланки

 

 

Новости

Нападающему «Барселоны» Лионелю Месси предъявлены обвинения в уклонении от уплаты налогов. Испанская прокуратура полагает, что Месси и его отец в 2007, 2008 и 2009 годах укрыли от налоговых органов 4,1 миллионов евро, продавая права на использование изображений игрока через фирмы, зарегистрированные в Белизе и Уругвае. 2013-06-21

В Англии группа мошенников пыталась получить 2,8 млн. фунтов в качестве возврата по уплате налогов. Они заверили налоговые органы в том, что получили от одной из компаний Иордана 19,4 млн. фунтов для съемок фильма под названием «Ландшафт лжи», что дало возможность претендовать на налоговые льготы, которые получают кинокомпании при съемках дорогих картин в стране. До появления первых подозрений группе уже удалось получить 700 тыс. возврата платежей, якобы сделанных на уплату НДС. 2013-04-28

Другие новости

Счетчики

Статистика сайта

Количество статей: 210
Статей в этом месяце: 0

Количество комментариев: 1312
Комментариев в этом месяце: 0

Просмотров статей: 4217027

Наши статьи уже просмотрели более двух с половиной миллионов раз!

Теоретическая сущность НДС

Теоретическая сущность НДС

Категория: Теория налогов. Ключевые слова: НДС
Рекомендую:

Статья, в которой мы пытаемся раскрыть теоретическую суть НДС. Почему объект обложения НДС – поставка товаров, а не добавленная стоимость? Какие преимущества и недостатки имеет НДС? И пример по расчету НДС. Итак - небольшая азбука НДС.

У багатовіковій історії податків ПДВ – відносно новий вид непрямого оподатковування. Сьогодні цей податок діє більше ніж у ста сорока країнах світу: майже у всіх європейських країнах, Латинській Америці, Туреччині, ряді країн Південної Азії. Єдина з розвинутих держав, в якій такого податку немає, – США. Але і тут ведуться інтенсивні дискусії щодо заміни податку з продаж на федеральний податок на додану вартість.

Першість у винаході податку на додану вартість належить Франції. Винахід податку належить французькому фінансисту Морісові Лоре. Він описав схему дії ПДВ і обґрунтував його переваги перед податком з обороту, що виражаються в усуненні “каскадного ефекту” при стягуванні останнього. Однак протягом більш ніж десяти років ПДВ застосовувався в експериментальному, так сказати «локальному варіанті, а дослідним полігоном для його застосування стала залежна від Франції африканська держава Кот де Вуар. В Франції податок на додану вартість в тому вигляді, який він має сьогодні, було введено в 1968 р. У 70-і роки поширення ПДВ стало загальноєвропейським.

ПДВ – непрямий багатоступінчастий податок, що збирається з кожного акту продажу, починаючи з виробничого та розподільчого циклів і закінчуючи продажем споживачеві.

Існують різні методики визначення доданої вартості. Одна з них розглядає цей по¬каз¬ник як суму заробітної плати й одержуваного прибутку. Відповідно до іншої, додану вартість можна визначити як різницю між виторгом від реалізації товарів і зроблених матеріальних витрат. Ґрунтуючись на цих двох методиках, можна виділити чотири механізми розрахунку ПДВ, які між собою розрізняються по способу і послідовності розрахунку. Якщо умовно визначити ставку податку як T, суму доданих витрат V, суму прибутку М, суму придбаних ресурсів Q, а суму реалізованої продукції Р, то математично порядок розрахунку податку матиме такий вигляд:

T•(V+М)=ПДВ – прямий адитивний (1);

TV+TМ=ПДВ – непрямий адитивний (2);

T•(P-Q)=ПДВ – прямого вирахування (3);

TP-TQ=ПДВ – непрямого вирахування (4).

В Україні, як і в більшості держав, застосовується четвертий метод. Він ще називається сальдовим, залишковим, інвойсним або методом зарахування по рахунках.

Проблема розрахунку ПДВ в Україні в тому, що регістри обліку на підприємствах не передбачають розрахунку такого показника, як додана вартість. Тому використання методів (1) і (3) просто неможливе. Другий метод ускладнюється необхідністю розрахунку прибутку. Оскільки в обліку прибутки не поділяються в залежності від видів продукції відповідно до діючих ставок податку, то в цьому випадку можна застосувати лише єдину ставку податку. Четвертий метод дозволяє її диференціювати.

Таким чином, для розрахунку ПДВ по четвертому методу існують всі необхідні дані – вони знаходяться у розрахункових документах, які супроводжують будь-який продаж товарів (робіт, послуг). Тому він і використовується в більшості країн. Цей метод має економічні, технічні та юридичні переваги, дозволяє застосувати ставку безпосередньо вже при угоді. Найважливішим моментом стає існування спеціального документу – рахунка-фактури, який несе повну інформацію про податкові зобов’язання.

Отже, прийнятий такий порядок розрахунку ПДВ, який дозволяє визначити суму податку без визначення величини самої доданої вартості. Сутність цього порядку полягає в тому, що сума податку, яка підлягає сплаті в бюджет, визначається як різниця між сумами податку, отриманими від покупців за реалізовані їм товари (T•P – в Україні цей показник називається податкове зобов’язання), і сумами податку, сплаченими постачальникам за матеріальні ресурси, паливо, послуги, вартість яких фактично віднесена у даному звітному періоді на витрати виробництва і звертання (T•Q – податковий кредит).

Розглянемо простий приклад, який ілюструє механізм нарахування ПДВ. Маємо трьох виробників: фермер, мельник та пекар. Для спрощення і наочності розрахунків, припустимо, що на першому етапі (фермер) продукція створюється без матеріальних витрат, тобто повністю за рахунок доданої вартості (таблиця 1).

Таблиця 1. Розрахунок ПДВ при використанні показника доданої вартості

Платники Витрати Додана вартість ПДВ Ціна з ПДВ
1 2 3 4=3•20% 5=2+3+4
Фермер - 50 10 60
Мельник 60 25 5 90
Пекар 90 10 2 102
Усього   85 17 102

Так розраховується податок при існуванні в обліку такого показника, як додана вартість. Як бачимо (рядок Усього), сумарний ПДВ оподатковує всю додану вартість. Якщо ж використовувати метод нарахувань, то механізм розрахунку буде дещо іншим (таблиця 2).

Таблиця 2. Розрахунок ПДВ при використанні метода нарахувань

Платники Матеріальні витрати Податковий кредит Ціна реалізації Податкове зобов’язання Ціна з ПДВ ПДВ
1 2 3 4 5=4•20% 6=4+5 7=5-3
Фермер - - 50 10 60 10
Мельник 50 10 75 15 90 5
Пекар 75 15 85 17 102 2
Усього           17

Ціна реалізація (колонка 4) формується з урахуванням доданої вартості з попередньої таблиці, тобто того, що додається на даній стадії до матеріальних витрат, хоча сам цей показник в розрахунках не використовується. Він і не потрібен. Для того, щоб розрахувати суму податку, важливо знати податковий кредит і податкове зобов’язання.

Суми, отримані від покупця (податкове зобов’язання) і суми, сплачені постачальникам (податковий кредит), не є податками для платника. Для нього це умовні, розрахункові показники. Вони дозволяють розрахувати суму податку непрямим методом, тобто без розрахунку доданої вартості. В результаті ПДВ стає податком на різницю в рахунках-фактурах.

Розрахунок податку по викладеній методології має серйозний недолік – він не враховує певного періоду запізнювання, періоду часу між оплатою податку на додану вартість за придбані матеріали і поверненням цієї суми споживачем у вартості реалізованої продукції. Цей час може бути досить великим і залежить, насамперед, від тривалості виробничого процесу і реалізації готової продукції. І чим довше цей цикл, тим більш велику суму коштів виробник повинен авансувати для покриття податку за придбані матеріали. Іншими словами, виробники авансують державу за рахунок своїх коштів або за рахунок коштів, які вони беруть у банках під відсотки, що збільшує ціну реалізованої продукції і в кінцевому підсумку лягає на плечі споживачів. Це стає дуже відчутним за умов інфляційної економіки, що чітко відстежується в Україні при введенні ПДВ на початку 90-х років. Фактично тоді ПДВ став додатковим поштовхом для інфляційних процесів, що дуже негативно відобразилось на економіці країни.

Отже, податок на додану вартість об’єднав властивості кумулятивного податку і податку разового утримання. Як і кумулятивні податки, він стягується на кожній стадії від виробництва до реалізації, але він залишається «нейтральним», тому що кожен платник податків зменшує суму податку, утриманого їм при продажу, на величину податку, утриманого з нього при закупівлях. Таким чином, кожний із платників податків вносить у бюджет лише частину податку, хоча в кінці економічного циклу величина податку, перерахованого в скарбницю, дорівнює величині податку разового утримання на стадії роздрібної торгівлі.

Позитивні якості податку виникають з подвійності його природи: з одного боку, він утримується при здійсненні кожної угоди, що дозволяє робити великі збори, з іншого, – він не накопичується в ціні товару.

Модна виділити такі основні переваги ПДВ:

1. Як і для всіх непрямих податків, стягування ПДВ забезпечує бюджет значними доходами. Широке розповсюдження ПДВ зумовлюється його великими фіскальними можливостями, при цьому він не лише збільшує доходи бюджету, він їх стабілізує.

2. Оподатковуються кінцеві споживачі, а не витрати виробників товарів та послуг, адже платник ПДВ – кінцевий споживач.

3. Нейтральний щодо підприємств-виробників, розміщення ресурсів. ПДВ також нейтральний до переміщення товарів, адже є внутрішнім податком, від якого товари “очищуються” при експорті. Товари експортуються без врахування цього податку, потім оподатковуються по законам країни-імпортера. Таким чином відбувається вирівнювання цін на вітчизняні та імпортовані товари. Це плюс для зовнішньоекономічної діяльності, балансу зовнішньої торгівлі.

4. Має механізм внутрішньої звірки платниками. Через ПДВ запроваджується “податковий конфлікт” між продавцем і покупцем. Покупець завжди зацікавлений у відображенні угоди, адже це збільшує його податковий кредит і, відповідно, зменшує податкові зобов’язання. В інших податках вони обидва бажають ухилитися від сплати податку. Тому вважається, що від ПДВ складніше ухилитися (звичайно при існування налагодженої системи контролю).

5. Величина і рівень ПДВ диференційовані, що забезпечує декілька рівнів ставок, дозволяє виділяти перспективні види діяльності. В багатьох країнах існує 2-3 ставки для різних видів товарів.

Крім того, розширенню ПДВ сприяють уніфікаційні вимоги ЄС, необхідною умовою вступу до якої є діюча в країні система ПДВ.

Проте ці переваги не настільки переконливі для умов України, як це здається на перший погляд, особливо для того періоду, коли ПДВ запроваджувався в податкову систему. Розглянемо недоліки, які властиві цьому податку.

1. ПДВ не сприяє справедливому перерозподілу доходів, адже він не враховує фінансовий стан платника. ПДВ – регресивний податок, тобто сильніше впливає не незаможних споживачів, які не накопичують, а в основному споживають. Якби весь доход, отриманий кінцевим споживачем (тобто фактичним платником ПДВ) використовувався лише на споживання, то ПДВ можна було б вважати пропорційним податком. Однак із зростанням доходів зростає й доля, що нагромаджується і капіталізується, а не споживається. Тому ПДВ є більш тяжким для бідних, які є чистими споживачами. Крім того, ПДВ досить суттєво підвищує загальний рівень роздрібних цін, що, у свою чергу, також впливає на соціально незахищені категорії громадян.

2. Значна частина непрямих податків – ознака бідності країни. Це значить, що прямі податки не можуть забезпечити бюджет доходами через відсутність об’єктів оподаткування, перш за все, доходів або прибутків. Тому держава змушена оподатковувати витрати. Хоча, звичайно, з цього правила буває багато винятків, адже формування соціально справедливої податкової системи залежить і від багатьох інших факторів.

3. ПДВ стримує попит, починаючи з першого циклу виробництва, а за вищих ставок, ніж податок з обороту, він є фактично податком, спрямованим на стримування виробництва. Європейські країни до переходу на ПДВ пройшли стадію укрупнення виробництва, цінової конкуренції та оптимізації стадій обробки, чому і сприяв податок з обороту. Коли було досягнуто насичення ринку, та кризи надвиробництва постійно загрожували економічній стабільності, було впроваджено податок, що стримував не тільки кінцеве, але й передусім початкове споживання. Після запровадження ПДВ в Європі зменшились темпи зростання ВВП. Тому для України з її дефіцитною економікою ПДВ є загрозою, бо спричиняє ще більше скорочення обсягів виробництва.

4. Розрахунок податку методом зарахувань створює певний часовий розрив між податковим кредитом і податковими зобов’язаннями. Підприємство авансує державу. А при стрімкій інфляції цей ефект “лага спізнення”, ще сильніше стримує виробництво.

5. При використанні методу зарахування проблема може бути в тому, що при придбанні матеріальних ресурсів на суму, яка перевищує суму реалізації, ПДВ матиме від’ємне значення. Тому ПДВ – це не лише податок, який сплачується у бюджет, але й податок, який повертається з бюджету, а це значно ускладнює його адміністрування. Ця ж проблема виникає при одноразовому віднесення значних витрат (наприклад, придбанні нової фабрики) до складу податкового кредиту. Додана вартість буде негативною, як і сума ПДВ. Тому необхідно розробляти спеціальні правила щодо віднесення витрат, відшкодування ПДВ тощо.

6. При недосконалому податковому обліку виникають можливості ухилення від оподаткування. Серед найбільш розповсюджених типів ухиляння від сплати ПДВ називають фальшиві рахунки, коли незаконно збільшується податковий кредит.

7. ПДВ обраховується складніше, ніж інші непрямі податки, і потребує більш кваліфікованих фахівців. Це пов’язано із розходженнями систем бухгалтерського та податкового обліку, відсутністю відповідних рахунків, на яких акумулювалися б витрати підприємств. Ці питання в принципі розв’язувані, однак потрібна реорганізація обліку в напрямку наближення його до міжнародних стандартів.

8. ПДВ є податком із значними витратами на його адміністрування. У зв’язку з цим європейські країни запровадили потужну систему кодування платників ПДВ, ведення їх реєстру. Україна ж не може собі дозволити зайвих витрат.

9. Податок з обігу скорочує кількість спекулятивних операцій, а ПДВ – ні. Це приводить капітал з промислового обігу в фінансовий, що і відбулось в Україні, прискоривши процес падіння виробництва.

10. Введення ПДВ потребує підготовки громадської думки, підвищення професійності персоналу контролюючих органів тощо.

Если Вам понравилась статья, поделитесь ссылкой с друзьями в социальных сетях:

Статью подготовил(а) Виталий.

2011-04-27


Теоретична сутність ПДВ

Смотрите также

НДС для чайниковСтавки НДС в странах ЕвросоюзаЗаполнение налоговой накладнойПамятка по налоговым накладным - 2011

Вернуться на главную

Комментарии

Алена 2011-11-13 17:33:10
Спасибо за ваш сайт! Очень помогает в работе. Хотелось бы статистики, поступления в бюджет по налогам.


Добавить комментарий

Введите Ваше имя

Введите Ваш комментарий (не более 700 знаков):

Введите в поле цифры, перечисленные ниже, подряд (без запятых, пробелов и т.д.):

два три три один четыре


Copyright © 2010-2013 "Налоговещание"
Публикация материалов разрешается при использовании активной индексируемой ссылки на соответствующую страницу сайта